Мехенді або менді — мистецтво розпису тіла хною — з'явилося більше 5 000 років тому в жарких сонячних країнах Сходу. Люди, рятуючись від спеки, наносили пасту хни на стопи й долоні, що допомагало їм легше переносити високу температуру і низьку вологість повітря.
Людині, а особливо жінці, властиво творити, і незабаром пасту хни стали використовувати для нанесення візерунків на тіло. У Стародавньому Єгипті, де багаті дами витрачали багато часу на прикрасу тіла і догляд за собою, на кистях рук, нігтях і стопах жінки малювали візерунки хною, які додавали загадковості і привертали погляд до витонченості рухів.
Розпис хною був відомий в Римській Імперії, Стародавній Греції, Месопотамії, Ассирії та Стародавньому Вавилоні. Жінки й чоловіки використовували орнаменти не лише як прикраси, але і як обереги, талісмани і магічні символи.

Анкх або Вузол Ізиди — символ безсмертя і вічного життя (Стародавній Єгипет). Майстер Ярина Мантихора.

Намальований хною Меандр — символ нескінченності інкарнаційного циклу: народження, життя, смерть, нове народження... (Стародавня Греція). Майстер Ярина Мантихора.
Однією з причин популярності малюнків хною в Східних та Азійських країнах є релігійність їхніх жителів. Татуювання тут заборонені, тому, що вони змінюють тіло, створене Аллахом, а малюнки наносяться поверх шкіри, не пошкоджуючи її, й до того ж змиваються через два-три тижні.
Також хну використовували при муміфікації фараонів. Нею фарбували стопи та долоні померлих владик, вважаючи, що це допомагає їм безперешкодно увійти до загробного світу.
Найбільшу популярність мистецтво мехенді отримало в Індії. Там малюнки на тілі стали робити не тільки багаті та вельможні дами, але й більш прості верстви населення. Найбільшої майстерності у створенні мехенди досягли жінки з Раджастану, Північно-Західного штату Індії.
Саме в Індії орнаменти з хни мають глибокий ритуальний підтекст. Повсякденні малюнки виглядають більш простими, а розписи, призначені для урочистостей, є набагато складнішими. Вони вміщають у себе певний сакральний зміст.
Най загадковішими є весільні ритуальні мехенді. Їх малюють нареченій старші жінки, посвячуючи наречену в усі таїнства інтимної близькості. Прийнято вважати, що чим більш вигадливий і складний візерунок на тілі нареченої, тим глибше вона посвячена в науку пристрасті й кохання.

Індійська наречена з мехенді
До речі, молода дружина в Індії та інших східних країнах звільняється від будь-якої домашньої роботи, доки не зникне весільний малюнок. Якщо раптом така традиція прийде і до нашої країни, то рекомендуємо вам підготуватися заздалегідь, дізнавшись усіх секретів продовження життя мехенді. Не зайвими ці знання будуть й для більш довгого носіння звичайного менді, а не лише весільного.
До європейських країн мистецтво мехенді прийшло в 90-х роках. Деякий час воно не було популярним, в основному через недовговічність малюнків. Але після того, як древнім мистецтвом зацікавилися світові знаменитості: Мадонна, Наомі Кемпбел, Демі Мур, на руках європейок все частіше стали зустрічатися вигадливі орнаменти. А Ріанна "переграла всіх", зробивши постійне тату в стилі мехенді.

Ріанна зробила постійне тату в стилі мехенді
В Україні мистецтво менді набирає все більшої популярності, як альтернатива тату. У багатьох салонах краси вже є послуга розпису тіла хною. Її вартість становить від 200 до 1000 гривень, залежно від складності орнаменту і рівня цін у салоні.
Як правило, у європейських країнах малюнки хною не несуть релігійного змісту, а є лише індивідуальним способом виразити і прикрасити себе. Цікаво, що менді, подорожуючи з країни в країну, набувало різноманітних деталей та форм.
І сьогодні в нашій країні все частіше можна побачити тату хною в українському стилі.

Петриківський розпис хною. Автор - Ярина Мантихора.
З огляду на молодий вік мехенді в Європі і швидко зростаючу популярність, можна припустити, що вже через кілька років мехенді носитиме кожна друга європейська дівчина. Будьте в тренді. Спробуйте мехенді вже сьогодні!